Класифікація курортів України
Класифікація курортів України
Курортологія як наука про курорти розвивалася в міру накопичення знань про лікувальні природні фактори – клімат, мінеральні води, лікувальні грязі і т. П, і в зв’язку з розширенням мережі курортів і розвитком курортної справи в цілому.
Сучасна курортологія – медична наукова дисципліна, що вивчає лікувальні властивості природних фізичних факторів, характер їх дії на організм людини, можливості їх застосування з лікувальною і профілактичною метою на курортах і в поза-курортних установах, розробляє показання і протипоказання для санаторно-курортного лікування і методи застосування курортних факторів при різних захворюваннях.
Розділами курортології є: бальнеологія, бальнеотерапія і бальнеотехніка; грязелікування; медична кліматологія і кліматотерапія … [10].
Закон України “курорти” від 5.10 2000 № 2026 визначив правові, організаційні, економічні та соціальні основи розвитку курортів в Україні. Їм визначено офіційне тлумачення основних курортологічних понять:
Курорт – це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні.
Курортно-рекреаційні заклади – це спеціалізовані установи короткочасного (щоденного, щотижневого) та тривалого розміщення людей, призначені для задоволення їхніх рекреаційних потреб (лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх і спортивних). І
За характером природних лікувальних ресурсів курорти України поділяються на:
а) курорти державного значення;
б) курорти місцевого значення.
До курортів державного значення належать природні території, що мають особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.
До курортів місцевого значення належать природні території, що мають загальнопоширені природні лікувальні ресурси і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань (ст. 4 Закону України “курорти”).
За своєю медичної спеціалізації курорти України поділяються на:
а) курорти загального призначення;
б) спеціалізовані курорти для лікування конкретних захворювань.
Медичний профіль (спеціалізація курортів) визначається з урахуванням властивостей природних лікувальних ресурсів (ст. Б Закону України “курорти”).
За характером природних лікувальних факторів курорти України поділяються на кілька типів (або профілів):
– бальнеологічні курорти;
– грязьові курорти;
– кліматичні курорти;
– курорти з кількома лікувальними факторами.
Бальнеологічні курорти: основний лікувальний фактор – мінеральні води застосовуються у вигляді ванн, душів, для пиття, інгаляцій, зрошення, промивання тощо. До цих курортів відносяться: Поляна, Сонячне Закарпаття, Немирів, Біла Церква, Миронівка, Хмільник, Моршин, Трускавець, Верховина, Карпати, Квітка Полонини, Миргород, Шкло, Синяк, Лю-бинь Великий, Гірська Тиса, Шаян, Свалява, Усть- Чорна, Солоний Лиман, Горинь, Черче, Березовські мінеральні води, Рай-Оленівка, Старобільськ.
Грязьові курорти: основний лікувальний фактор – грязь, що застосовується у вигляді ванн, аплікацій, тампонів, компресів тощо. На грязьових курортах використовується грязь мула солоних озер і лиманів, сапропелева (грязь мула прісних озер), торф’яна (прісна і мінералізована), а також гідротермальна і Сопкова (вулканічного походження). До цих курортів відносяться: Бердянськ, Гопри, Євпаторія, Маріуполь, Куяльницький, Слов’янськ, Феодосія, Саки.
Кліматичні курорти; основні види лікування – повітряні і сонячні ванни, а також купання. Крім основних видів курортного лікування, для посилення дії лікувальних факторів в лікувальний комплекс включають фізіотерапевтичні процедури, лікувальне харчування, лікувальну фізичну культуру. До цих курортів відносяться: Ірпінь, Буча, Ворзель, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Соснівка, Одеський курортний район, Південний берег Криму, Одеська група курортів, Яремче, Бердянськ, Кирилівка.
Більшість курортів, мають кілька лікувальних факторів, відносять до курортів змішаного типу – бальнеогрязьових, баль-неокліматічніх, кліматогрязевіх, кліматобальнеогрязевіх. Виділяють також курорти з особливими, унікальними природними факторами.
До курортів з кількома лікувальними факторами в Україні є:
– бальнеокліматичного: Верховина, Звенигородська курортна зона, Конча-Заспа;
– бальнеогрязеві: Великий Любінь, Миргород, Моршин, Трускавець, Черче, Скло;
– кліматогрязеві: Аркадія, Бердянськ, Маріуполь, Кирилівка, Куяльницький;
– кліматобальнеогрязеві: Євпаторія, Кирилівка, Феодосія.
Важливим принципом санаторно-курортного лікування є його комплексність, тобто використання різноманітних природних лікувальних факторів у поєднанні з дієтотерапією, фізіотерапевтичними процедурами, лікарськими та іншими лікувальними засобами і методами.
Природні курортні фактори – клімат, мінеральні води, лікувальні грязі – скрізь використовуються і поза курортами: в місцевих санаторіях, санаторіях-профілакторіях, будинках відпочинку, а також в лікарнях та інших лікувально-профілактичних установах.
Цікаві факти про курорти України:
• Найбільшою курортною зоною України є Крим, зокрема його Південний берег з середземноморським кліматом і сприятливими рекреаційними ресурсами. Санаторно-курортний комплекс Криму складають 623 підприємства. У 2004 р працювали 572 здравниці (у 2000 р – 544). їх наповнюваність склала 52,5%, що на 6,6% більше, ніж у 2000 р 228 підприємств працювали цілий рік, 395 – за минулими сезонами. З них 302 оздоровниці належать до підприємств колективної власності, 26 – комунальної, 33 – приватної, 262 – це структурні підрозділи підприємств. У власності Російської Федерації знаходяться 60 підприємств, Білорусі – 2, Узбекистану – 1. покомпонентно структура: в Криму зосереджено 131 санаторій і лікувальний пансіонат (для порівняння, у Львівській області – 62, Одеській – 43), будинків і пансіонатів відпочинку в Криму налічується 116 (для порівняння, в Донецькій області – 54, Херсонській – 38).
• За офіційною інформацією Міністерства курортів і туризму Криму, кількість відпочиваючих, які прибули до Криму станом на 6 серпня 2004 року, становила 3 666 573 чоловік (2003 року – 3 219 632 чоловік). Кількість організованих відпочивальників становила на серпень 2004 р понад 500 тис. Осіб. Станом на 1 серпня всі кримські оздоровниці півострова заповнені в середньому на 90% і вище.
• У кримських приватних квартирах щороку розміщується більше 3,5 мли відпочиваючих.
• Найдавніший бальнеологічний курорт України діє в селі Шкло Львівської області з 1576 р Почесний вік мають також курорти в Трускавці (1827 г.), на Одеських лиманах (1829 р) і Березівці під Харковом (1862 г.).
• Найбільший санаторій в Україні – “Марат” на Південному березі Криму в селищі Місхор. Він розташований в парку з багатою рослинністю і розрахований на 1057 ліжок.
• Найбільший будинок відпочинку в Україні – “Авангард” у Вінницькій області на околиці Немирова. Він розрахований на 1 062 ліжка влітку і 614 – взимку. Це один з найстаріших будинків відпочинку в Україні – відкритий в 1921 р в великому княжому палаці, оточеному ландшафтним парком.
• Найбільшим готельно-розважальним комплексом є “Ялта”, цей готель розрахований на 2616 місць. Комфортабельний комплекс побудований в 1977 р на східній околиці Ялти на морському узбережжі поблизу Масандрівського парку.
• Найбільшою дитячою оздоровницею України є міжнародний дитячий центр “Артек”, заснований поблизу Гурзуфа в 1925 р
• Найбільшим пансіонатом в Україні є пансіонат “Місхор” в Криму, розрахований на 1436 місць.
• сама Глибока лікувальний заклад України – Українська державна алергологічна клініка в Солотвино. На Закарпатті вже понад 200 років видобувають сіль вищої категорії. У 1986 р співробітники Ужгородської філії Одеського НДІ курортології вперше використали мікроклімат Солотвинських шахт для лікування хворих на бронхіальну астму. Було відкрито алергологічну клініку на 250 місць. Підземне відділення зі специфічним мікрокліматом з високодисперсним аерозолем кухонної солі знаходиться на глибині 300 м в товщі соляного пласта. Тривалість одного сеансу, на який спускаються спеціальним ліфтом, триває від 2 до 12 годин протягом 30 днів.
• Найбільші запаси лікувальної води зосереджені на курорті Хмільник у Вінницькій області. Запаси радонових вод становлять 3120 м3 на добу, їх видобувають із свердловин глибиною 90-200 м і використовують для ванн.
• Найбільша глибина, з якої видобувають лікувальну воду. На курорті Саки в Криму термальні мінералізована гідро-карбонатно-хлоридні натрієві води, виведені свердловинами глибиною 970 м.
• Найбільші запаси лікувальних грязей в Україні знаходяться в лимані Алібей в Одеській області – 16 966 тис. М8 (але вони не використовуються). З тих, що використовуються, найбільші запаси розміщені в Куяльницькому лимані – 15 327 тис. М8. Використовують їх Куяльник та інші курорти Одеської групи для грязелікування та виготовлення медпрепаратів .